Дні пам'яті жертв Голодомору 1932 - 1933 рр. в Україні.

 Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і  життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. 

 З давніх-давен на світі існують добро і зло, щирість і заздрість, любов і ненависть. Століттями вони супроводжували людство у своєму розвитку. Та в історії світу траплялись моменти, коли зло, заздрість і ненависть об'єднувалися, оберталися трагедіями для людей. Чи не найбільшою трагедією в історії українського народу був штучний голод 1932-33 років. Влаштований тоталітарною владою, цей голод забрав життя мільйонів українців, травмував тих, хто вижив.

 Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини, проти народу, проти всього людства. Проте, це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам’яті. Ми не можемо це забути.

 Отож, це невід’ємна сторінка нашої історії, яку ми не повинні забувати…завжди маємо пам’ятати що український народ сильний духом, і його ніхто не здолає…як і в 32-33-х роках голод…

21 листопада учні 6-Б і 8-А класів провели міні-конференцію, присвячену Дню пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років.

Учні та вчителі мали можливість переглянути відеосюжети і презентацію з фотографіями, зробленими в той час, послухати свідчення людей, які пережили ті страшні події.

   Дотепер ми не знаємо імен всіх, хто загинув від голодної смерті. Їх не називали героями. Їм не ставили пам’ятників чи обелісків.  Нас просто заставляли про це забути. Але пам'ять не можна знищити!  Україна пам’ятає!  Світ визнає!